Вчитель початкових класів - Ришкова
Тетяна Леонідівна ,
вчитель початкових класів. Вчитель вищої категорії, старший вчитель. Вмілий керівник та креативний вчитель, її уроки завжди цікаві та повчальні . Значну увагу приділяє формуванню позитивних якостей учнів. Тетяна Леонідівна працює професійно і творчо, тому має різні грамоти та подяки районного і обласного рівня . У 2004 та 2006 роках брала участь у районному та обласному конкурсах «Вчитель року».
Ришкова Тетяна Леонідівна народилася 11 листопада 1971 року в селі Дружелюбівка Єланецького району Миколаївської області, в сільській родині.
Батько, Леонід Йосипович, працював механізатором. Мати , Христина Зигмундівна , працювала на різних роботах.
В 1978р. Тетяна Леонідівна була прийнята до 1 класу Востоківської восьмирічної школи. В школі навчалася добре .Займалася баскетболом, любила малювати, читати. В 1984р. закінчила восьмирічну школу з добрими оцінками та вступила до Новобузького педагогічного училища . Протягом 4-х років навчання в училищі була редактором стінгазети, займалася волейболом та відвідувала драмгурток.
Влітку була членом студентських загонів , які працювали в
колгоспах або вожатою в піонерських таборах.
Педагогічне училище, як і школу, закінчила з гарними оцінками .
І в 1990р. почала свою трудову діяльність у рідній школі вчителем російської мови та літератури. В 1992р. народила дочку. В 1995р.
вступила до Миколаївського педагогічного інституту на факультет початкового навчання .Вчилася заочно та працювала. В 1999р. закінчила педагогічний інститут . З 2007 року працює на посаді директора Малоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів .
Тетяна Леонідівна любить свою професію і завжди цитує слова відомої української поетеси Ліни Костенко :
Я вибрала долю собі сама
І щоб там вжитті не сталося,
У мене жодних претензій нема
До долі моєї обраниці.
Вчитель історії та правознавства
Євсович ( Ланюк) Олександра Михайлівна ,
вчитель вищої категорії, старший вчитель. Олександра Михайлівна користується авторитетом серед колег, учнів, батьків. Вчитель проявляє високий рівень професіоналізму, власної ініціативи, творчості, досконало володіє знаннями основ педагогіки, психології, дитячої фізіології. ЇЇ уроки завжди насичені , багаті як основною так і додатковою інформацією. Олександра Михайлівна нагороджена грамотами районного рівня.
Євсович ( Ланюк) Олександра Михайлівна народилась 2 січня 1957р. в с. Устя Борщівського району Тернопільської області . Батьки колгоспники.
У 1964р. вступила до першого класу Устянської восьмирічної школи, яку закінчила з Похвальним листом у 1972 році .
З 1972р. по 1976р. навчалася в Чортківському педагогічному училищі, яке закінчила з червоним дипломом і отримала спеціальність вчителя початкових класів. За направленням поїхала працювати в с. Переброди Рівенської обл., Дубровицького району, де за 14 років пройшла всі щаблі службової драбини: від старшої піонер вожатої до заступника директора школи .
В 1981р. вступила до Луцького педінституту ім. Лесі Українки, який успішно закінчила в 1986р. І отримала спеціальність вчителя історії.
У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС в 1990р. разом з чоловіком Євсовичем Василем Михайловичем, вчителем хімії і біології, та сином Анатолієм були добровільно переселені на постійне місце проживання в с. Дружелюбівка Єланецького району.
Спочатку працювала 7 років вчителем молодших класів Малоукраїнської ЗОШ, а з 1997 р. вчитель історії та правознавства. Надзвичайно добре викладає історію та правознавство. Підтвердженням цього є численні грамоти та подяки.
Вчитель української мови та літератури – Пигарь Любов Володимирівна , вчитель вищої категорії. Володіє технологіями творчої педаго-гічної діяльності з урахуванням особливостей і творчих здібностей кожної дитини. Вміє творчо подати матеріал, аргументувати свою позицію, володіє ораторським мистецтвом. Любов Володимирівна нагороджена грамотами районного та обласного рівня , брала участь у районному конкурсі «Вчитель року».
Любов Володимирівна народилась у с. Калинівка Єланецького району Миколаївської області 12 листопада 1961 року в родині колгоспників.
В сім'ї було п'ятеро дітей, серед яких Любов Володимирівна була найстаршою. Тому з самого раннього дитинства вона доглядала, нянчила і виховувала своїх менших братиків і сестричку. Пізніше (в1968 році коли пішла до першого класу Востоківської восьмирічної школи) дуже часто гралася з ними „у школу", де вже тоді була вчителькою. Мрій було багато: стати артисткою драма-тичного театру, працювати в міліції. Захоплень у дитинстві теж було багато: брала участь у художній самодіяльності школи, гарно читала вірші, а також любила складати їх сама. Любов Володимирівна також дуже гарно співала, любила читати книжки, а особливо художню літературу.
В 1976 році закінчила восьмирічну школу , а в 1978 році закінчила десятирічку у Возсіятській середній школі . За порадою класногокерівника Возсіятської школи, Коваль Любов Олександрівни (до речі, це її двоюрідна тітка) і вчительки української мови Явоненко М. В. у 1978 році вступила до Новобузького педагогічного училища, який закінчила в 1980 році.
З 1980 року працювала вчителем початкових класів Ольгопольської восьмирічної школи . Учні дуже любили Любов Володимирівну, так як вона була їм не лише вчителем , а також мамою і добрим товаришем . В 1985 році повернулась в рідне село. З часом почала працювати у своїй рідній школі. В 1984 році вступила до Миколаївськогдержавного педагогічного інституту на факультет української мови і літератури.
Любов Володимирівна вже довгий час викладає українську мову та літературу. Була депутатом Єланецької районної Ради народних депутатів , неодноразово депутатом Малоукраїнської сільської Ради.
Вчитель математики – Чубик ( Панчук ) Катерина Іванівна ,
вчитель І категорії. Катерина Іванівна володіє ефективними формами організації навчально-виховного процесу. Вона ком-петентний спеціаліст, відзначається загальною культурою та високими моральними якостями. На уроках використовує різні освітні технології . Була переможцем районного конкурсу « Вчитель року» в номінації « Інформатика» .
Чубик ( Панчук) Катерина Іванівна народилася 1 січня 1978 року у мальовничому селі Немовичі , що на Рівненщині. У цей самий день у сім'ї Катерини Іванівни народилася ще одна дівчинка - Тамара. Сестри були схожими зовні, але відрізнялися характерами. Батько назвав їх в честь цариць: російської Катерини і грузинської Тамари, але виховував не царські звички, а привчав до роботи, вчив справедливості і любити один одного .
Катруся у дитинстві була спокійною і дуже веселою дівчинкою. В дитячому садку, незважаючи на свій вік, організовувала різні ігри з однолітками. Найбільш яскравими залишились у пам'яті ігри на подвір'ї дитячого садка, де були наречена й наречений , музики, які грали так, що вихователі ледь утримувалися від сміху.
У 1984 р. пішла у перший клас середньої школи с. Немовичі.
До 4-го класу Катя була відмінницею і нагороджувалася похвальними листами. Навчалася у Немовицькій школі до 1990 р. У зв'язку катастрофою на Чорнобильській АЕС сім'я Панчуків переїхала до Миколаївської області у село Ясногородка .
Навчання в Ясногородській школі відрізнялося від навчання у Немовичах. Відрізнялося проведенням самих уроків, а головне вражала дисципліна дітей на уроках . Але незважаючи на такі зміни, Катерина приймала активну участь у житті школи. Президентом школи на той час була її сестра Тамара.
У 1995 р. дівчата закінчили школу і вступили до Миколаївського ДПУ на фізико - математичний факультет за спеціальністю «Математика та інформатика». Студентські роки були найкращими роками в житті. По закінченню університету повернулися з надією в своєму селі. Та доля розпорядилася по-своєму, за наказом начальника районного відділу освіти Катерину Іванівну направили працювати вчителем математики до Малоукраїнської загальноосвітньої школи . Тут вона пов’язала свою долю з Чубиком Віталієм і сьогодні виховують чотирьох чудових діток .
Завідувач філією, вчитель англійської мови та
світової літератури –
Осітрова ( Вознюк)
Оксана Петрівна ,
вчитель І категорії. Вона постійно вдосконалює свій професійний рівень, використовує диференційовані та індивідуальні методи навчання, уроки відрізняються нестандартністю та креативністю. Оксана Петрівна займає посаду директора школи нещодавно, але вміло керує колективом. Нагороджена грамотою районного та обласного рівнів.
Осітрова (Вознюк) Оксана Петрівна народилася 19 січня 1980 року. До першого класу Востоківської восьмирічної школи була прийнята в 1986 році.
Оксана Петрівна прагнула здобути гарну освіту і досягти чогось вжитті. Вона добре навчалася в школі. В 1995 році закінчила 9 класів Малоукраїнської середньої школи.
Козерогам фортуна не часто посміхається, їх досягнення - власний тріумф над проблемами життя. Так і Оксана Петрівна вирішила сама прокласти собі стежку в житті. Вступила до Новобузького коледжу, який закін¬чила в 1999 році за спеціаль¬ністю вчитель початкових класів та англійської мови.
Але на цьому не зупинилась. Наступним її кроком став Миколаївський державний університет, до якого вона вступила у 2000 році. І вибрала собі нелегкий факультет - іноземної філології, який закінчила у 2005 році за спеціальністю - англійська мова і література, зарубіжна література. А ще радує те, що Оксана Петрівна з 1999 року працює в своїй рідній школі. У 2005 році - народила прекрасного сина — Дмитра. А з вересня 2016 року заняла посаду директора в рідній школі.
Вчитель історії та правознавства , педагог-організатор – Желєзняк Людмила Василівна.
Вона енергійна, постійно самовдосконалюється. В своїй роботі використовує новітні освітні технології. На уроках доброзичлива, значну увагу приділяє формуванню в учнів культури поведінки, спілкування, зовнішнього вигляду тощо. Нагороджена грамотами районного рівня .
Желєзняк ( Осітрова) Людмила Василівна народилася 15 травня 1979 року в с. Малоукраїнка Єланецького району Миколаївської області . Навчалася в Малоукраїнській середній школі , де здобула середню освіту .
У 2005 році вступила до Миколаївського державного університету ім. В.Сухомлинського , який закінчила у 2010 році і отримала кваліфікацію вчителя історії та правознавства . Працює у рідній школі . А ще Людмила Василівна чудовий педагог – організатор . Вона організовує у школі свята , концерти , її вихованці беруть участь у районних заходах . Людмила Василівна виховує доньку Катерину , якій прищеплює любов до рідної школи , батьківщини . Родина Желєзняк співоча . І мама , і донька завжди беруть активну участь у святкових концертах .
Вчитель фізики, інформатики та географії – Коровякова
Наталія Володимирівна,
вчитель ІІ
категорії. Вона ініціативна, користується авторитетом у колег. Багато часу відводить на підвищення ефективності навчально-виховного процесу та творчого розвитку своїх вихованців, забезпечує результативність своєї праці. В своїй роботі використовує різноманітні новітні технології навчання. Значну увагу вчитель приділяє вихованню порядності, чесності, патріотичності та інших позитивних якостей у учнів .З вересня 2016 року суміщає посаду вчителя з заступником директора з НВР. Нагороджена грамотою районного рівня.
Коровякова ( Лимарчук) Наталія Володимирівна народилася 23 травня 1981 року в с.Дружелюбівка Єланецького району Миколаївської області . Мати - Лимарчук Лідія Петрівна, батько - Лимарчук Володимир Сергійович, брат - Лимарчук Петро Володимирович.
Дитинство й юнацькі роки пролетіли у рідному селі .
В 1987 році пішла до першого класу Малоукраїнської середньої школи . Дуже любила школу, навчання давалося легко. Вчилася добре, приймала участь в районних олімпіадах з української, англійської мов . Брала участь у змаганнях з легкої атлетики, баскетболу, особливе місце займала грав шахи: багато займалась, неодноразово отримувала перемоги в районних змаганнях. Всіма своїми досягненнями завдячує вчителям, що вчили, яких шанує і не забуває,особливе місце в серці належить вчителям - Чубик Людмилі Миколаївні та Завадському Олександру Володимировичу.
Мрії про майбутню професію були різними в залежності від віку: в молодших класах мріяла стати вчителем молодших класів, після закінчення дев'ятого класу - юристом. Але такий був час, що з'являлося багато нових професій , які манили до себе, а вона завжди любила бути відкривачем чогось нового . Шкільні роки швидко пролетіли, у 1998 році закінчила середню школу, треба було вирішуватиде продовжувати навчання . Вступила до філіалу Київського економічного університету ім. Гетьмана у м. Кривий Ріг. Професію обирала дивним чином: сподобалось нове на той час слово - маркетинг, потім, вже навчаючись, жодного разу не пожалкувала, що обрала саме цю , досить цікаву професію. Вчилась добре, але звичайно ж були і труднощі , як у всіх студентів, і радощі.
У 2003 році закінчила університет . Ще в 2002 році вийшла заміж за Коровякова Димитра Васильовича (с. Малоукраїнка) , рік молода сім’я проживала в Кривому Розі. Потім переїхали жити на батьківщину (в село Малоукраїнку) , де у 2004 році сталася найщасливіша подія - народилася донечка - Марія, в 2008 році - синок Давид.
У 2005 році запропонували працювати в школі , в цьому ж році вступила до Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського на фізико-математичний факультет. Здобула другу вищу освіту . Працює вчителем фізики та інформатики .
Поки життя у Наталії Володимирівни складається в кращий бік: подобається робота, є гарна родина . Про що ще можна мріяти?
Вчитель фізичної культури - Чубик
Ростислав Васильович,
вчитель вищої категорії , старший вчитель. Основним напрямком виховної роботи вчителя є фізичне виховання учнів. Вчитель відзначається високою загальною культурою, моральними якостями і є прикладом для наслідування. Ростислав Васильович забезпечує результативність своєї праці. Є постійним учасником районних змагань . Нагороджений грамотами районного та обласного рівнів.
Його життя – це спорт . Так можна сказати про Ростислава Васильовича .
Народився 3 грудня 1960 року в с. Дерть Рівненського району Рівненської області . В 1963 році родина переїхала до Миколаївської області . В 1969 році вступив до 1 класу Востоківської восьмирічної школи , яку закінчив у 1977 році . В 1977-1979 роках навчався у Возсіятській середній школі . У 1979- 1981 роках – служив у лавах Збройних Сил. По закінченню армійської служби вступив до Новобузького технікуму механізації та електрифікації сільського господарства . Але доля повернула в інший бік . З 1983 року Ростислав Васильович працює вчителем фізичної культури в рідній школі . В 1985-1990 роках навчався в Миколаївському педагогічному інституті .
Досягнення вихованців Ростислава Васильовича у спорті відомі за межами району . І в цьому велика заслуга самого вчителя.
Коментарi